Для того, щоб Королю жахів знайти натхнення для свого чергового роману, потрібно небагато: щоб на лічильнику миль у його автомобілі одного дня рядок дев’яток змінився нулями. Так Стівен Кінг 1983 року задумав горор про машину-вбивцю, що відновлюється. І тепер її ім’я — Крістіна — відоме чи не більше за ім’я письменника…
Арні лузер. Хирляве посміховисько в окулярах у сталевій оправі й розсипом прищів на обличчі. У кожній школі є такий хлопець, якого дівчата наче не бачать. Арні жив собі таким, допоки не побачив Крістіну і не закохався в неї. І це геть не смішно від самого початку, хоч Крістіна — машина. А потім буде страшно…
Куплену за безцінь у злющого старигана Роланда Лебея стару «плімут-фурію» Арні почне потроху відновлювати. Та з кожним днем розвалюха з двома хижими плавцями набуватиме дедалі більш блискучого вигляду й чомусь віддалятиме Арні від друга Денніса, провокуватиме сварки з батьками. Арні позбудеться прищів, накачає плечі й познайомиться з вродливою дівчиною. Та Крістіна ні з ким не ділитиме Арні. Зло, що дрімало під капотом, прокинеться.
Крістіна